САЛЬСА У ПРОЗІ

ЄВГЕНІЯ КОСТЕЦЬКА

Як я закохалася у сальсу...

Кожній людині хоч раз в житті хотілося взяти в руки олівці, фарби і що-небудь намалювати. Але, як правило, ця ідея припинялась ще у зародку: сівши за стіл, ви з подивом дивилися на чистий аркуш паперу і починали ламати голову над тим, що б таке намалювати. А зробивши пару штрихів, розчаровувалися.У тому, що в кожному з нас живе маленький художник, сумнівів ніяких немає, просто необхідно допомогти йому вирости. Для цього знадобляться терпіння, величезне бажання малювати, крапля рішучості і оптимізм..

Як і в будь-якому новій справі, найважче - зробити перший крок. Головне пам'ятати про те, що все йде від деталей до цілого, від простого - до складного.

Ми починаємо розмальовувати цей сірий клаптик паперу, але завдяки нашим почуттям, мріям та бажанням воно розфарбовується різними барвами,створюючи собою різнокольорову гамму, притаманну лише нашому життю, воно неповторне, і ми в ньому художники, що намалюємо, те і побачимо...

Дивна ж ця штука життя: у ньому ми завжди цілеспрямовано шукаємо кольори, хоча насправді все визначають випадкові відтінки....Я не знаю, з яким веселковим спектром перегукується мій відтінок танцю, але він точно знаходиться у палітрі щастя...Моя сальса змінила саму мене, вона подарувала мені щирих друзів, я по-іншому подивилась на чоловіків, раніше я була дівчиною - воїном, яка завжди розраховує тільки на себе, а тепер ніжною веселою дівчиною, яка довіряє ведіння партнеру і сміливо йде на його підтримки...Я не любила себе, а в танці я розкрила своє тіло, відкрила душу, стоптала взуття і змінила похмурий погляд на блиск в очах, повний життя і особливої глибини...А все починалося з нічого: нетанцювальне дитинство плавно перетікало в нетанцювальну юність і в зовсім нетанцювальні студентські роки.

Та в один момент якимось незбагненним вітром мене занесло на абсолютно незнайому досі територію танцю. Нічого особливого не намічалось, просто кава з подругою в Львівському Аквапарку і ось нас вже підхоплюють запальні ритми, сальса...Ми дивимось на сальсеро і якась особлива атмосфера охопила нас... це присмак Куби і аромат екзотичної ночі, це нова реальність не схожа на сірі будні, що занесе Вас у світ ваших мрій в солодких обіймах….

А як щодо роману в танці? Що — ніколи не куштували, може, так само, як і бразильську кухню? Тоді холодного осіннього або зимового вечора, коли більш за все хочеться відчути гарячі промені південного сонця, спробуйте «три кроки — пауза — три кроки — пауза»...:-)). І після цих перших рухів у ритмі сальси, сезонна депресія зникне сама по собі. Вам захочеться жити, сміятися і, звичайно, кохати. Не тільки якусь одну людину — увесь світ. Саме так, як це вміють робити Кубінці...Це сталося зі мною!!!Я навіть не здогадувалась, наскільки, виявляється, у мене неслухняні ноги, ліниві руки та неконтрольована спина спочатку.... Наскільки красива картинка з телевізора дисонує з моїм відображенням на тренуванні.. Наскільки складно відтворити навіть найпростіші па і слухатись ведіння партнера. Наскільки, зрештою, на паркеті я відрізняюся від себе у житті. Я дивилась у дзеркало напроти і абсолютно чітко уявляла масштаб трагедії копитних нальоду

І поки я намагалася поставити діагноз своєму невмінню, мене потанцювали..так так це саме так і звучить, по інакшому і не сказати:-))...Я познайомилась з собою, з такою, яка я є насправді..Якщо в буденному житті ти можеш щось приховувати, тримати в собі, то в танці це просто неможливо, ти можеш бути тільки такою, яка ти є - інакще просто не вийде станцювати!

Поки я обдумувала, що робити зі своєю незграбністю, мимоволі почала замічати, що не памятаю,як вийшла на паркет і коли закінчилась пісня, тільки очі партнера, наші дві душі воєдино. Наші емоції - обігрувало тіло і ти вже не обдумуєш як піти і куди зробити випад чи мах рукою, ритм і енергетика пісні робить своє, ти починаєш тонко відчувати унісон сердець, ритмів і рухів в одну мить, тебе перехоплює радість, емоції і бажання захопити цим світлом всіх оточуючих!...Ось уже рік як я пройшла шлях від "Сальса? А що це?" і до "Ні, я сьогодні не піду в кіно, в меня тренування. І завтра теж. І якщо хочеш зі мною побачитись - приходь на сальсавечірку". Я закохана в сальсу остаточно і безповоротньо:-))))Що змінилося за цей час?..Раніше мій день починався з невгамовного дратівливого будильника і завершувався холодним ліжком ... Сьогодні мій красивий день починається з красивого ранкового чаю і посмішки і завершується переднічним смакуванням красивої музики і пережитих вражень мого тіла і душі в ритмі Куби, одне сердце, один ритм ...

А ось і віршик на закуску:

Сальсеро сміються радісно, і їм не потрібні буденності, Повно щирості в тому сміхові, повно сонця розлитого,Повно пролісків, повно втіхи, і ще чогось невідкритого…

Поки світ вишукував красу для себепорятунку, мене врятували танці. І якось це красиво вийшло....І якось по - справжньому;-)))

Життя занадто коротке, щоб бути незначним!!!

День прошёл зря, если я не танцевал. (Ницше)

Дякую, мій рідний клубе Salsa Fiesta Lviv і вам, наші невтомні, найкращі викладачі!..

НАЗАР ДЕМ'ЯН

Танець борделів чи запальний соус (вибір між танго і сальсою)...

Частина перша

Швидко, швидко, повільно... Швидко, швидко, повільно... Погляд партнерші дивиться вбік, мій погляд зосереджений, її нога плавно спускається по моєму бедрі і виходить замислувате па. Ви ніколи не задумувалися чим пахнуть танці? Танго мені пахло сексом, важким, навіть трошки брутальним, фліртом, владою і солідністю. Цьому сприяло все, напівтемрява, чорний вечірній одяг, ритм самого танго... Її обличчя повертається, погляд пронизує мене до самої сутності і приходить розуміння, що цим танцем ніч не закінчится...

Цілий день за компом,гроші ідуть, ніяких думок. Вечір, в руках троянда для партнерші. Дзвінок : "Пробач, але ми незможемо більше танцювати разом...". Безцільне блукання центром Львова...

Частина друга.

Спостерігаючи за людьми, випадково дійшов до Діани. Це просто був вибух кольорів, очі не встигали за рухом танцюристів. Не рухаючись, простояв три години. Я ловив своїм поглядом посмішки тих людей, які танцювали. Я бачив легкість, безтурботність, забаву,невинний флірт. Зразу прийшло відчуття кольорів веселки, молодості, всі турботи і незгоди залишилися за танцмайданчиком. А там... там залишився лише запальний ритм сальси, який вабив до себе...

Частина третя.

На перше заняття прийшов з подругою, але замаханий, день вийшов важким. перша пісня і... " а тепер міняємося партнершами!!!" В очах тоска і збентеженість. Почав танцювати з незнайомою дівчинкою. Перша хвилина пройшла мовчки і тут: " Ти непогано крутиш бедрами" Зразу піднялася хвиля незрозумілої радості, посмішка розквітла на устах, рухи стали гнучкішими... Я пропускаю побачення, посиденьки з друзями. Я не знаю, що я втрачаю, але знаю, що я отримую від сальси. Я просинаюся тепер з думкою про вечір, коли ритми сальси мене заведуть в казкову країну посмішок і краси. Мені це подобається і зараз я перебудовую все своє життя під ритм сальси.